Интегрированные уроки укр мова 7 клас
Лев (Лейб) Моисеевич Квитко - еврейский (идиш) поэт. Родился в местечке Голосков Подольской губернии (ныне село Голосков Хмельницкой области Украины), по документам - 11 ноября 1890 года. Рано осиротел, воспитывался бабушкой, некоторое время учился в хедере, с детства был вынужден работать. Стихи начал писать с 1902 года. Первая публикация - в мае 1917 года в социалистической газете «Дос фрае ворт» («Свободное слово»). Первый сборник - «Лидэлэх» («Песенки», Киев, 1917).
С середины 1921 года жил и публиковался в Берлине, затем в Гамбурге, где работал в советском торговом представительстве, печатался как в советских, так и в западных периодических изданиях. Здесь же вступил в коммунистическую партию, вёл коммунистическую агитацию среди рабочих. В 1925 году, опасаясь ареста, переехал в СССР. Выпустил множество книг для детей (только за 1928 год вышло 17 книг). Именно благодаря детским произведениям он получил известность.
За едкие сатирические стихи, опубликованные в журнале «Ди ройтэ вэлт» («Красный мир»), был обвинён в «правом уклоне» и исключён из редакции журнала. В 1931 году поступил рабочим на Харьковский тракторный завод. Затем продолжил профессиональную литературную деятельность. Делом всей жизни Лев Квитко считал автобиографический роман в стихах «Юнге йорн» («Годы молодые»), над которым работал тринадцать лет (1928-1941). Первая публикация романа состоялась в Каунасе в 1941 г., на русском языке роман вышел только в 1968 году.
С 1936 года жил в Москве. В 1939 году вступил в ВКП (б).
В годы войны был членом президиума Еврейского антифашистского комитета (ЕАК) и редколлегии газеты ЕАК «Эйникайт» («Единство»), в 1947-1948 годах - литературно-художественного альманаха «Родина». Весной 1944 года по заданию ЕАК был командирован в Крым.
В числе ведущих деятелей ЕАК Лев Квитко был арестован 23 января 1949 года. 18 июля 1952 года обвинён Военной коллегией Верховного суда СССР в измене Родине и приговорён к высшей мере социальной защиты. 12 августа 1952 года его расстреляли. Похоронен на Донском кладбище в Москве. Был реабилитирован посмертно ВКВС СССР 22 ноября 1955 года.
УРОК
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЗА ТЕМОЮ «ПРИКМЕТНИК»
(7 КЛАС)
Методична розробка
УРОК № 1
ТЕМА. Прикметник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
МЕТА УРОКУ: поглибити і закріпити знання учнів про прикметник як частину мови, його значення, семантико – граматичні властивості, синтаксичну роль у реченні; сприяти виробленню в учнів уміння знаходити прикметники в тексті, визначати їх граматичні категорії; розвивати здатність мислити критично, аналізувати мовний матеріал, творчо підходити до розв ’язання проблемних завдань.
Виховувати вміння слухати співбесідника, вільно викладати власні думки. Прищеплювати любов до рідної мови.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчання школярів.
Організація класу
ІІ. Активізація.
І. Записати речення, вставивши на місце крапок пропущене слово.
На землю падає … сніг (Відповідь: білий, пухнастий…)
ІІ. «Кубування» (із вставленим в речення словом).
Клас ділиться на 2-3 групи. Кожній групі вчитель пропонує паперовий кубик, на гранях якого написано:
розгляньте це слово; поясніть, як ви його розумієте;
від чого це слово відрізняється?
що спадає вам на думку у зв ’язку з цим словом? (це можуть бути схожі слова)
подумайте, яким чином (для чого) це слово може бути використане (проаналізуйте слово);
подумайте, чи потрібні такі слова взагалі?
Запропонуйте докази «за» і «проти» цього.
ЗРАЗОК: - пухнастий – волохатенький (м ’ який …)
відрізняється від слова «сніг», бо це не предмет і не особа;
ознака, пухкий, м ’ який…;
використовується для того, щоб описати сніг, зробити речення цікавішим;
потрібно, бо інакше мовлення буде одноманітним;
«за» - бо можна точніше уявити предмет, зробити опис виразнішим.
3. Обговорення.
Учні діляться результатами своєї роботи. Після того, як одна група закінчує читати певний пункт, інша – оцінює (схвалює або ставить запитання).
4. Підсумкове питання:
Як можна назвати такі слова, виражають (називають) ознаку предмета, використовуються для опису предметів, уточнюють, прикрашають наше мовлення? (прикметники).
ІІІ. Усвідомлення матеріалу.
Оголошення теми, мети уроку.
Робота з підручником. «Метод позначок».
Учні знайомляться з теоретичним матеріалом (читають), використовуючи умовні позначки:
V – “я це знав»
+ - «нове інформація»
- «це суперечить тому, що я знав»
? - «незрозуміле, викликав питання».
Обговорення прочитаного. Пояснення незрозумілого.
Творче завдання.
Підібрати якомога більше прикметників до показних слів за 2-3 хвилини:
Земля –
Мова –
Країна –
Мама
Записати речення. Розібрати їх за членами. Зробити висновок про синтаксичну роль прикметників.
Синтаксичну роль прикметників.
Швидка течія підхопила човен.
Небо чисте й прозоре.
Прослухати речення, виписати з них прикметники, визначити їх змінні ознаки (число, рід, відмінок):
Жали женчики, жали, серпики поламали, серпики золотії, женчики молодії. (Нар.тв.)
Добра нивонька була, сто кін ізродила. (Нар. Тв..)
Уперед до завзятого бою за громадські та людські права. (П. Грабовський).
Домашнє завдання.
Вивчити правила п. 17, виконати вправу 210.
Інструктаж до виконання вправи.
І V . Рефлексія.
а) Підведення підсумків уроку. Учні дають короткі (можна письмові) відповіді на питання:
Яку інформацію я отримав на уроці?
Яким чином знадобляться мені отримані знання?
Що я можу зробити по-іншому тепер, коли володію новою інформацією?
б) Оцінювання учнів.
\ Документи \ Для вчителя української мови та літературиПри використанні матеріалів цього сайту - та розміщення банеру -ОБОВ"ЯЗКОВЕ!!!
Конспект уроку з української мови в 7 класі по темі: "Узагальнення вивченого про сполучник"
Урок розробила та надіслала: Єліна Олена Іванівна, учитель української мови та літератури Макіївської загальноосвітньої школи № 62
Українська мова 7 клас
Тема. Узагальнення вивченого про сполучник.
Мета: узагальнити і закріпити знання учнів про сполучник, уміння відрізняти сполучник від самостійних частин мови, удосконалювати навички правильно вживати розділові знаки при сполучниках, розвивати логічне й творче мислення учнів, виховувати культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: картки.
Довідка: поліглот - (від грецької - багатомовний) особа, яка володіє багатьма мовами.
Хід уроку
1.Слово вчителя
На безмежних просторах планети Українська мова процвітала велика й багата країна Морфологія. Різні мешканці населяли її. Багаті й знатні утворили групу Самостійні Частини Мови. Кожна із цих частин мови пишалась собою й у спілкуванні будь з ким підкреслювала при нагоді свою значущість. Скромні й сором"язливі теж об"єднались у групу - Службові Частини Мови. І тільки Вигук не захотів пристати до жодної з груп, аби не втратити своєї волі. Він стоїть осторонь, спостерігає за діями Самостійних і Службових частин мови і то жахається їх дій, скрикуючи: " Ой лишенько", то співчутливо зітхає: " Ох ", або ж захоплюється: " Овва!" А з якою гордістю він виконував роль мудрого вихователя, навчаючи всіх добрих, привітних слів: " До побачення!, Добрий день!, На добраніч!, Пробачте!, Будь ласка!, Дякую!" І всі, навіть самозакохані приймали цю науку мудрого Вигуку. Нелегко жилось у цій країні Морфології. Щоб завоювати своє місце під сонцем, треба було не сидіти склавши руки, а діяти. Тут проводились різні змагання, конкурси, подорожі, екскурсії, і кожна частина мови мала довести, чого вона варта. Настав день свята Сполучника. Прийменник і Частка вирішили піти разом на цю урочистість. Ідуть вони зеленою, квітучою стежкою, аж раптом чують, що за кущем хтось плаче. Підійшли та побачили маленького, тоненького сполучника І. -Що сталося, маля? - запитав Прийменник. - Чого так плачеш? Ти, мабуть, загубився? -Як же мені не плакати? Усі великі, значущі, а я такий маленький і весь вік маю комусь слугувати. Я бідний, нещасний, один-одінісінький у цій великій країні. Нікому мене захистити, нікому приголубити. -Неправда це! - категорично заявила Частка. - Так, ти маленький, але не самотній, у тебе багато братів, а всі ви велика родина, яка має своє ім я Сполучник. А значення ваше дуже важливе, бо ви виконуєте благородну місію - всіх сполучати, тобто об"єднувати, а без вас усі б пересварились, не було б дружби між частинами мови, і жити було б нецікаво. Тож ти повинен цим пишатися. А сьогодні свято вашої родини, куди ми і йдемо. Ходімо з нами, ти зустрінеш своїх рідних братів і дізнаєшся про них багато цікавого. -Отже, діти, ми повинні довести маленькому Сполучнику, яка його роль в країні Морфології.
Хід уроку
І Повідомлення теми, мети та завдань уроку
ІІ Систематизація та повторення вивченого про сполучник
Клас поділити на 2 команди:
І команда - " Єдність"
ІІ команда - " Вибір"
І тур
Поділити сполучники за значенням - сурядності та підрядності.
Або, чи, коли, бо, тому що, як, а, зате, однак, аби, неначе, нібито, ні - ні, але, та, поки. Сурядності - Або, чи, а, зате, однак, коли, бо, тому що, аби, Підрядності - ні -ні, але, та. неначе, нібито, поки.
ІІ тур
Гра " Четвертий зайвий"
На дошці групи слів записані у дві колонки. По одному з членів команд виходять і підкреслюють зайве слово.
- 1. Біля, а, проте, хоч.
- 2. Та, немов, бо, за.
- 3. Ніби, посеред, якщо, й.
- 4. Якби, поза, тому що, мов.
- 1. По, щоб, і, як.
- 2. Від, аби, або, чи-чи.
- 3. Попід, зате, наче, бо.
- 4. Притому, але, як, з-під.
Домашнє завдання. Скласти твір-діалог про враження від уроку.
Тема: написання навчального твору-опису процесу праці за власним спостереженням художнього стилю.
Мета: 1) удосконалити знання, уміння й навички учнів писати твір–опис; 2) розвивати вміння правильно, чітко та послідовно висловлювати власну думку, виділяти ознаки предметів, давати оцінку окремим його частинам; 3) формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам"ять, образну уяву.
Тип уроку: урок розвитку мовлення (у рок написання навчального твору).
Методи та прийоми: розповідь, бесіда, пояснення, самостійна робота учнів, метод вправ.
Обладнання: підручник.
Структура уроку:
Хід роботи:
І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
ІІ. Генералізація опорних знань.
Дайте визначення твору. Які складові твору ви знаєте?
Які типи мовлення ви знаєте?
Дайте визначення поняття «твір–опис».
Які вимоги до його написання ви знаєте?
ІІІ. Підготовка до написання твору-опису.
Вчитель пояснює учням, яких правил потрібно дотримуватися під час написання твору–опису процесу праці за власним спостереженням художнього стилю:
Насамперед, визначте тему твору, намагайтеся чітко її розкрити.
Визначте головну думку твору. Не підміняйте опис процесу праці розповіддю про цей процес.
Підготуйте орієнтовний план написання твору-опису.
Зберіть та систематизуйте основну інформацію про описуваний вами процес праці.
Використовуючи план, намагайтесь чітко та правильно висловлювати свої думки. Спочатку використовуй чернетку.
Виправляйте та удосконалюйте написане.
Перероблений та перевірений варіант написаного твору-опису запишіть у робочі зошити.
Пояснивши основні правила написання твору-опису процесу праці за власним спостереженням, вчитель приклад твору цієї теми:
Із сивої давнини українці шанували свята. З особливою надією люди чекали на Великодень. Саме з цього великого свята починається розквітання природи, найсправжнісінька весна.
Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку я нетерпляче чекала Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Мені дуже подобається спостерігати, як народжується свято.
Паски починають пекти в чистий четвер. В оселі має бути прибрано, вичищено, стіни повинні бути вибілені, а рушники випрані, накрохмалені. У нас в усіх святковий настрій. Матуся виставляє на стіл масло, яйця, борошно, родзинки й багато іншого.
Справжня гордість господині - добре спечена паска. Існує народна прикмета: добра паска - на добрий рік. Матуся чаклує над тістом. Вона вимішує його, а потім пильнує, щоб тісто не втекло з діжі. Поки тісто підходить, у печі розпалюють вогонь. Вишневі дрова - найкращі для випікання пасок. Досвідчені господині готують їх заздалегідь. Коли тісто підійде, його викладають у форми, але лише на третину, бо тісто буде підходити, тобто збільшуватися в об"ємі.
Кожна господиня прикрашає свої паски. Наприклад, моя матуся завжди посипає їх родзинками, кольоровим пшоном, змазує яєчним білком, збитим із цукром.
Випікають паски великі - для дорослих і менші - для дітей. Малеча з нетерпінням чекає, поки мама запросить їх до хати оглянути паску - справжнє великоднє диво. На жаль, куштувати паску відразу не можна. Це робиться за святковим столом у неділю, коли паски та інша їжа будуть посвячені в церкві.
Велику паску розрізають на здоров"я та радість. Потім діти одержують по невеличкій пасочці. Всі хлопці й дівчата полюбляють Великодні свята та з насолодою куштують смачну солодку паску.
Вчитель також зауважив, що учні повинні дотримувати всіх вивчених правил з граматики, фонетики, лексикології при написанні твору. Ще раз наголосив на тому, що опис має бути художнього стилю.
IV . Робота учнів над написанням твору.
Перш за все, учні складають план твору (простий). Потім на його основі, використовуючи підготовлені матеріали, створюють власний твір–опис, записуючи інформацію на чернетки.
V . Пояснення домашнього завдання.
Редагований текст твору-опису переписати з чернетки в зошит.
VI . Підсумок уроку .
Дайте визначення поняття «твір-опис».
Яких правил потрібно дотримуватися при написанні твору?
Яка основна умова написання твору-опису?
Оцінювання результатів роботи учнів на уроці.
Оцінювання результатів роботи кожного учня на уроці, а також підтвердження мотивації поставленої оцінки.
Список використаної літератури:
Білик Є.В. 1000 творів з української та зарубіжної літератури для 5–11 класів/ Є.В.Білик, С.В.Музичук. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – С.79-80
Глазова О. П., Кузнецов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Освіта, 2005. - 288 с.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з української мови 5-12 класи. За ред.. Л.П. Шабельникова/ Г.Т. Шелехова – Київ – Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник / 5-те, вид. доп. і перероб. – К.: Арій, 2009. – 576 с.
