К основным недостаткам холерика можно отнести. Флегматик - характеристика: плюсы и минусы

Темперамент

підготували:

Бойко Наталія та Капилова Вікторія

Що таке темперамент?

Темпера́мент - вроджена (біологічно зумовлена) і незмінна властивість людської психіки, що визначає реакції людини на інших людей та на обставини. Термін введено в ужиток Клавдієм Галеном, у перекладі з латини означає «належне співвідношення частин».

У чистому вигляді темпераменти зустрічаються вкрай рідко.

Виділяються дві провідні характеристики:

• Активність, в якій людина взаємодіє з навколишнім світом. Вона проявляється в темпі, швидкості, інтенсивності дій;
• Емоційність, яка виражається в чутливості, імпульсивності та вразливості.

Історія формування поняття

Магія чисел у середземноморській цивілізації привела до вчення про чотири темпераменти, в той час як на Сході розвивалась п’ятикомпонентна «система світу».

Слово «темперамент» (від лат. temperans, «помірний») в перекладі з латини означає «належне співвідношення частин», рівне йому за значенням грецьке слово «красис» (грец. κράσις, «злиття, змішування») ввів давньогрецький лікар Гіпократ. Під темпераментом він розумів і анатомо-фізіологічні, й індивідуальні психологічні особливості людини.

Історія формування поняття

Переважання у організмі одного з «життєвих соків» (чотирьох елементів):

• переважання жовчі (грец. χολή, холе, «жовч, отрута») робить людину імпульсивною, «гарячою» - холериком,

• переважання лімфи (грец. φλέγμ α, флегма, «мокротиння») робить людину спокійною й повільною - флегматиком,

• переважання крові (лат. sanguis , сангвіс, «кров») робить людину рухливою й веселою - сангвініком,

• переважання чорної жовчі (грец. μέλαινα χολή, мелена холе, «чорна жовч») робить людину сумною й боязкою -меланхоліком.

З точки зору психологів

4 темпераменти - всього лише одна з можливих систем для оцінки психологічних особливостей (наприклад, інтроверт-екстраве рт та інші). Описи темпераментів доволі сильно відрізняються в різних психологів і вочевидь включають у себе досить велику кількість факторів. Були спроби підвести науково-експериментальну базу під теорію темпераментів (І. П. Павлов, Г. Ю. Айзенк, Б. М. Теплов та ін.), однак отримані дослідниками результати лише частково сумісні між собою. Цікавим є дослідження Т. А. Блюминої (1996), в якому вона робить спробу зіставити теорію темпераментів зі всіма відомими на той час (понад 100) психологічними типологіями, в тому числі з точки зору методів визначення поданих типів.

В цілому, класифікація за темпераментами не задовольняє сучасних вимог до факторного аналізу особистості і нині цікава радше з історичної точки зору.

Сучасна наука

У наш час концепцію 4 темпераментів підкріплюють поняттями «гальмування» та «збудження» нервової системи. Співвідношення «високого» й «низького» рівнів для кожного з цих двох незалежних параметрів дає деяку індивідуальну характеристику людини і, як результат - формальне визначення кожного з 4 темпераментів.

Типи темпераменту відігравали важливу роль у психології й філософії нового часу, зокрема у філософії Іммануїла Канта.

Властивості темпераменту

У кожного темпераменту можна знайти як позитивні, так і негативні властивості. Гарне виховання, контроль і самоконтроль дає можливість проявитися: меланхоліку, як людині вразливій з глибокими переживаннями і емоціями; флегматик, як витриманий, без поспішних рішень людині; сангвінік, як високо чуйну для будь-якої роботи людині; холерики, як жагучій, шаленій та активній в роботі людині.

Негативні властивості темпераменту можуть проявитися: у меланхоліка - замкнутість і соромливість; у флегматика - байдужість до людей, сухість; у сангвініка - поверховість, розкиданість, мінливість; у холерика - поспішність рішень.

Властивості темпераменту

Розрізняють такі основні властивості темпераменту, як:

Сензитивність - міра чутливості до явищ дійсності, що стосуються особистості.

Реактивність - бурхливі реакції при успіхах або невдачах

Пластичність - виявляється у швидкому пристосуванні до обставин, що змінюються.

Ригідність - особливість, протилежна пластичності, складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини.

Резистентність - міра здатності опиратися негативним або несприятливим обставинам.

Екстравертованість - це тип особистості (або поведінки), що орієнтований у своїх проявах на зовнішній світ, на оточуючих.

Інтровертованість - тип особистості, орієнтований «всередину» або «на» себе.

Вплив темпераменту

Від темпераменту людини залежать:

• Швидкість виникнення психічних процесів (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість мислення, тривалість зосередження уваги і т.п.);

• Пластичність та стійкість психічних явищ, легкість їх зміни і переключення;

• Темп і ритм діяльності;

• Інтенсивність психічних процесів(наприклад, сила емоцій, активність волі);

• Спрямованість психічної діяльності на певні об"єкти (екстраверсія або інтроверсія) .

Короткий тест на визначення темпераменту

Уявіть: ви сидите на лавці, поруч з вами лежить ваша шапка, до вас підходить людина і сідає на неї! Як ви відреагуєте???

• Якщо ви обрали зобр. 1 то ви – сангвінік

• Якщо ви обрали зобр. 2 то ви – меланхолік

• Якщо ви обрали зобр. 3 то ви – холерик

• Якщо ви обрали зобр. 4 то ви – флегматик

Відповіді!

Типи темпераменту

Сангвінічний

Холеричний

Меланхолічний

Флегматичний

Сангвінічний тип

Сангвінік окреслюється як гарячий, дуже продуктивний діяч, але лише тоді, коли він має цікаву справу, тобто постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає нудним, млявим або людина з підвищеною реактивністю, причому активність і реактивність у неї врівноважені. Він збуджено відповідає на все, що привертає його увагу, має живу міміку та виразні рухи. З незначного приводу він регоче, а несуттєвий факт може його розгнівати. Він активно береться за нову справу й може довго працювати, не втомлюючись. Він швидко зосереджується, дисциплінований. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість. Швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність виявляється в мінливості почуттів, настроїв, зацікавлень і прагнень, легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог і обставин. Екстраверт. Почуття легко виникають, легко змінюються.

Холеричний тип

Темперамент характеризується як: «бойовий тип, запальний, дратівливий… Захопившись якоюсь справою, надмірно налягає на свої засоби й сили та врешті-решт рветься, виснажується більше, ніж слід, він допрацьовується до того, що все йому вже несила. характеризує як: «відрізняється малою чутливістю, високою реактивністю й активністю. Але реактивність явно переважає над активністю, тому він нестримний. Невитриманий, нетерплячий, характерна різка зміна настрою. Запальний, швидкий темп і різкість у рухах. Він менш пластичний і більш інертний, ніж сангвінік. Звідси велика стійкість прагнень та інтересів, більша наполегливість, можливі труднощі в переключенні уваги».

Темперамент за характеристикою - спокійний, врівноважений, завжди рівний, наполегливий і впертий трудівник життя. Але йому потрібен час для розкачки, для зосередження уваги, для переключення його на інший об’єкт тощо. "володіє високою активністю, значно переважаючою над малою реактивністю, малою чутливістю й емоційністю". Його важко розсмішити й засмутити. При великих неприємностях залишається спокійним. Зазвичай у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само, як і мова. Він не кмітливий, важко переключає увагу й пристосовується до нових обставин, повільно перебудовує навички й звички. При цьому він енергійний і працездатний. Відрізняється терпеливістю, витримкою, самоконтролем. Як правило, він важко сходиться з новими людьми, слабко відгукується на зовнішні враження, інтроверт.

Флегматичний тип

Сангвінік окреслюється як гарячий, дуже продуктивний діяч, але лише тоді, коли він має цікаву справу, тобто постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає нудним, млявим або людина з підвищеною реактивністю, причому активність і реактивність у неї врівноважені. Він збуджено відповідає на все, що привертає його увагу, має живу міміку та виразні рухи. З незначного приводу він регоче, а несуттєвий факт може його розгнівати. Він активно береться за нову справу й може довго працювати, не втомлюючись. Він швидко зосереджується, дисциплінований. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість. Швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність виявляється в мінливості почуттів, настроїв, зацікавлень і прагнень, легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог і обставин. Екстраверт. Почуття легко виникають, легко змінюються.

Меланхолічний тип

Прояв якостей особистості в залежності від темпераменту

• Роль у спілкуванні
• Самооцінка
• Впевненість у собі
• Дружба і любов
• Рухи і хода
• Апетит

Роль у спілкуванні

Сангвінік

аніматор,

намагається всіх

розвеселити

підпорядковує,

непохитний,

Меланхолік

підопічний,

беззахисний

спокійний,

споглядач

Флегматик

Самооцінка

Сангвінік

нестійка,

підвищена,

розповідає про

у всіх на виду

прагнення до

першості,

суперник

Меланхолік

сором"язлива,

тримається в

занижена,

скромний,

не на увазі

Флегматик

Впевненість в собі

Сангвінік

сподівається

дружить з небагатьма,

іншому командує,

сильно прив"язаний,

схильний до гніву,

ревнощів

Меланхолік

не впевнений в

собі, перебільшує

недоліки, не вірить в удачу

не схильний до

висловом яскравих

почуттів, спокійне

ставлення до

партнеру, спокійна

прихильність

Флегматик

Дружба і любов

Сангвінік

переживає

симпатії легко,

яскраво і весело

прагнення до

першості,

суперник

Меланхолік

сором"язлива,

тримається в

занижена,

скромний,

не на увазі

Флегматик

Рухи та хода

Сангвінік

рухливий,

Непосидючий

стрімкий,

напружений

Меланхолік

уповільнений,

нерішучий

повільний,

розслаблений

Флегматик

Сангвінік

«Лакомка»

Їсть швидко, багато

Темперамент - головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності.

Стародавній опис темпераменту належить "батькові" медицини Гіппократу (бл. 460-377 pp. до н.е.). Саме він першим спробував з"ясувати, чим зумовлюються індивідуальні відмінності в поведінці людей. Він та його послідовник Гален (давньоримський лікар, бл. 130 - 200 pp. н.е.) дійшли висновку, що ці відмінності зумовлені різним співвідношенням основних видів рідин в організмі людини. Якщо переважає кров (лат. sanguis) - людина поводиться, як сангвінік, слиз (грецьк. phlegma) - флегматик, жовта жовч (грецьк. choie) - холерик, чорна жовч (грецьк. melana choie) - меланхолік. Оптимальне співвідношення цих рідин визначає здоров"я, тоді як непропорційне є джерелом різних захворювань.

І.П. Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу, що в основі їх є фундаментальні властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість і рухливість.

Ці якості нервових процесів утворюють певні системи, комбінації, які й зумовлюють тип нервової системи.

Властивості нервової системи, особливості темпераменту більш-менш очевидно виявляються і "читаються" у поведінці людини.

І.П. Павлов визначив чотири основні типи нервової системи, близькі до традиційної типології Гіппократа - Галена. Порівнюючи свої типи нервової системи з типологією Гіппократа - Галена, російський фізіолог описує їх так:

• сильний, врівноважений, рухливий тип - сангвінік;
• сильний, врівноважений, інертний тип - флегматик;
• сильний, рухливий, неврівноважений тип - холерик;
• слабкий, неврівноважений, малорухливий тип - меланхолік.

ТЕМПЕРАМЕНТ - це стійка властивість особистості, що виражає індивідуально-своєрідну динаміку психіки і поведінки, котра однаково виявляється в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, мети і мотивів.

У людини виявляються такі типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, флегматичний і меланхолічний. Усі типи темпераменту можна охарактеризувати за переліченими нижче основними властивостями:

• лабільність - відображає швидкість виникнення та перебігу збу­дження і гальмування;
• сензитивність - це сила впливу, яка потрібна, щоб зумовити в лю­дини реакцію;
• реактивність - сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;
• активність - тобто те, наскільки людина виявляє енергійність у житті й діяльності;
• темп реакцій - швидкість перебігу психічних процесів і реакцій;
• пластичність - гнучкість, ступінь здатності пристосування до но­вих умов;
• ригідність - інертність, негнучкість, нечутливість до зміни умов;
• екстраверсія - спрямованість особистості на навколишніх людей, предмети, події;
• інтроверсія - фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкненість;
• емоційна збудливість - сила впливу, потрібна для того, щоб спри­чинити емоційну реакцію.

Холерик - людина із сильною, неврівноваженою, рухливою нерво­вою системою, яка відзначається перевагою збудження над гальмуванням.

Холеричний темперамент вирізняється циклічністю та імпульсив­ністю у діяльності й поведінці. Холерик може цілком віддатися справі, завзято працюючи, енергійно переборюючи труднощі на шляху досяг­нення мети, і раптом усе кинути.

Для особистості з таким типом темпераменту характерна підвище­на збудливість та емоційна реактивність. Вона буває нетерплячою, запальною та різкою у стосунках, прямолінійною. її вольові дії дуже поривчасті, якщо їй цікаво, вона здатна до високої концентрації уваги, але виявляє недостатню здатність до переключення уваги. За спрямованістю холерик - екстраверт, полюбляє бути в центрі уваги, але в спілкуванні не є лагідним, любить, щоб усе було, як він того хоче, непоступливий. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення.

Характерні ознаки зовнішнього вияву холеричного темпераменту: квапливий, збуджений темп рухів, прямолінійні рухи починаються з ривка, незграбність рухів, дуже рухлива міміка, голосний голос, швидка мова (її швидкість може коливатися), рукостискання рвучке. Протягом розмови очі то "загоряються", то "тьмяніють", що пов"язано з коливан­нями уваги до теми (навіть якщо вона йому цікава). На голосні зауваження відповідає також голосно, різко. Особливо неприємним голос стає, коли йому роблять зауваження при інших людях. Миттєво видає реакцію на негативну оцінку його суджень, пропозицій.

Сангвінік - людина із сильною, врівноваженою, рухливою нерво­вою системою, для якої властива висока швидкість реакцій.

Для цього типу темпераменту характерна висока лабільність. Сангвініки можуть легко збуджуватися, а також легко гальмувати свої бажання. Для діяльності сангвініка характерна продуктивність у тому разі, коли йому цікаво, коли він знаходить щось нове для себе. Якщо стає нецікаво, він починає нудьгувати і полишає розпочату справу, не доводячи її до кінця. Його вчинки обдумані, в стресовій ситуації виявляє "реакцію лева".

Особистість із таким темпераментом дуже рухлива, легко пристосо­вується до нових умов життя, швидко знаходить контакт у стосунках з іншими людьми, вирізняється товариськістю, вільно й розкуто почувається в новому оточенні. За спрямованістю сангвінік яскравий екстраверт. У колі своїх друзів завжди веселий та життєрадісний. Настрій у нього здебільшого оптимістичний.

Для сангвініка характерні висока психічна активність, енергійність, працездатність, жвавість рухів, розмаїтість міміки, швидкий темп мови. Сангвінік прагне до частої зміни вражень, легко і швидко відкликається на навколишні події, товариський.

Характерні ознаки зовнішнього вияву сангвінічного темпераменту: широкі рухи, широкі кроки, хода швидка, ритмічна, схильність до малої дистанції при спілкуванні, твердий погляд, досить сильне рукостискання, рухлива і багата міміка, пожвавлено-швидка манера мовлення. Очі "заго­ряються" з появою нової ідеї, нової пропозиції.

Флегматик - спокійний, завжди врівноважений, наполегливий і завзятий трудівник життя (І.П. Павлов). Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнішнього середовища: якщо слабкі подразники, то й реакція слабка, якщо сильні - то сильна. Але властива їм інертність не дає змоги швидко реагувати на швидкі зміни середовища. Умовні рефлекси у флегматиків утворюються повільніше, але виявляються досить стійкими.

Флегматики вміють контролювати, затримувати та регулювати безумовні рефлекси та емоції. Тому в своїй поведінці, рухах, розмові вони повільні та спокійні. Міміка дуже бідна, голос тихий і невиразний. Вони точно дотримуються виробленого розпорядку життя, і тому ніщо не може відвернути їх від основної праці. Для них характерна зосередженість, витривалість, серед інших вирізняються стійкістю уваги, здатністю старання й наполегливо працювати.

Особистість із таким темпераментом реагує повільно, тому часом не здатна швидко діяти в екстремальних ситуаціях. Важко пристосовується до нових умов, не любить змінювати звички, розпорядок життя, роботу, друзів. У флегматика настрій переважно стабільний, рівний. Якщо є серйозні неприємності, залишається зовні спокійним.

Для флегматика характерний низький рівень психічної активності, повільність, важке переключення з одного виду діяльності на іншій і пристосовування до нових умов. У нього переважає спокійний, рівний настрій. Почуття і настрої звичайно вирізняються сталістю. За неспри­ятливих умов (відсутність інтересу, втома) можуть розвитися млявість, бідність емоцій, схильність до виконання одноманітних звичних дій.

Меланхолік - це людина зі слабкою, неврівноваженою, малорух­ливою нервовою системою, яка володіє підвищеною чутливістю навіть до слабких подразників, а сильний може спричинити в них "зрив".

За спрямованістю меланхолік - інтроверт, тому він важко пережи­ває зміну життєвого оточення, потрапляючи в нові умови життя, дуже розгублюється. Він буває надміру сором"язливим, відлюдькуватим, бояз­ким та нерішучим, не любить нових знайомств і галасливих компаній.

Особистість з таким типом темпераменту виявляє розгубленість, спонтанність. У надзвичайних ситуаціях у неі може проявитися "стрес кролика", що призведе до низької ефективності діяльності, а то й невико­нання завдань.

Меланхолік - дуже вразлива людина, схильна до астенічних емоцій. Почуття його вирізняються повільністю перебігу, стійкістю та слабкою експресивністю. Це люди надчутливі. Грубість, нетактовність, неповагу та інші негативні моменти поведінки меланхоліки переносять дуже боляче, їм потрібне спокійне, звичне оточення, де вони можуть успішно працювати.

Характерні ознаки зовнішнього вияву меланхолійного темпера­менту: повільний, млявий темп рухів, малорухома й водночас напружена міміка, повільна манера мовлення, голос неголосний, погляд часто збоку або повз співрозмовника, під час рукостискання рука млява, можливі "опущені" кутики рота, стиснутий рот, нерівномірність у ритмі мови. Перестає бути активним у разі окрику, -різкого зауваження, залучення до нього уваги. Під час групового активного обговорення питання не завжди може виявити ініціативу, особливо при оцінних судженнях, губиться у великій аудиторії, уникає "контакту очей".

Особливості типу темпераменту в кожної особистості виявляються по-різному. Вони змінюються з віком, перебуваючи у прямій залежності від дозрівання та розвитку організму людини, її психіки. Завдання полягає в тому, щоб зважати на ці особливості і виробляти у людини вміння володіти своїм темпераментом.

Темпераменты людей - это индивидуальные особенности личности и характера каждого из них. Темперамент и характер человека - это основные свойства его личности и индивидуальности. Он отражает характеристики человеческого поведения, которые свойственны ему с самого рождения, выражает отношение личности к окружающему миру.

Человеку для успешной деятельности и общения с окружающими просто необходимо учитывать темпераменты людей и их особенности. Благодаря этому уменьшается вероятность появления конфликтных ситуаций и возникновения возможных стрессов.

Темпераменты людей исследовались еще со II века до н. э. Именно тогда Клавдий Гален выделил четыре типа, которые используются до сих пор.

Темперамент человека определяется еще с рождения - это врожденное свойство личности, неизменяемое на протяжении всей жизни. Однако темперамент всегда был предметом для научных исследований. Его изучением занимались такие как Вундт, Кант, Павлов. А британский ученый-психолог Айзенк в ХХ веке разработал тест на определение темперамента человека. Тест представляет собой вопросник из 50-100 вопросов. Благодаря этому тесту можно с достаточной точностью определить тип темперамента человека.

Темпераменты людей абсолютно разные. Но не существует худшего или лучшего из них. Поэтому при общении должны прилагаться усилия на определение и использование преимуществ того или иного темперамента.